Статті

Кафедра практичної психології

Деталі

Виноградна О.В.

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦСЕМІНАР «Психологія реклами»

8 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 1                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні знаннь про цілі, функції та види реклами, психотехнологію рекламної стратегії, роль психічних процесів у формуванні рекламних образів, психологію мотивації в рекламі, психотехнології рекламних засобів зі зворотним зв’язком та без нього.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Психологія реклами» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни – розглянути та проаналізувати історію та теорію, психологічний аспект реклами, оволодіти основними категоріями та поняттями психології реклами.

ІV.     Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни

            Основні знання про:

-         цілі, функції, види реклами;

-         психотехнологію рекламної стратегії;

-         роль психічних процесів у формуванні рекламних образів;

-         психологію мотивації в рекламі;

-         психотехнології рекламних засобів зі зворотним зв’язком;

-         психотехнології рекламних засобів без зворотного зв’язку;

-         сугестивні психотехнології;

-         заборонені види реклами; психологію політичної реклами;

-         психотехнологію ефективних презентацій, торгових ярмарків та виставок

            Основні уміння:

-          здійснювати психотехнічний аналіз реклами;

-          визначати психологічну ефективність реклами;

-          проводити рекламні дослідження.

V.     Короткий зміст дисципліни

            Тема 1. Поняття реклами, її історія. Призначення, завдання і види реклами. Психотехнологія рекламної стратегії.

            Тема 2. Психічні процеси та вплив реклами. Когнітивний, емоційний, мотиваційний аспект. Психологія творчості у рекламі

           Тема 3. Психотехнології основних рекламних засобів

            Тема 4. Психотехнології рекламних тек-стів. Друкована реклама. Політична реклама

           Тема 5. Рекламні засоби зі зворотним зв’язком. Психологгіний аспект. Психологія корпоративної символіки     

           Тема 6. Маніпуляція свідомістю та сугестія у рекламі

            Тема 7. Ставлення до реклами. психологічний аспект. Психологічні закономірності використання світла, кольору, форми і гумору у рекламі

            Тема 8. Психотехнологія ефективних презентацій, торгових ярмарок та виставок

           Тема 9. Психологічна ефективність реклами. Проблеми та методи розрахунку. Рекламні дослідження. Фокусгрупа як метод якісних вимірювань у рекламі

               Тема 10. Психологічна експертиза реклами. Груповий та індивідуальний психотехнічний аналіз реклами. Матриця рекламного впливу

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології Інституту педагогіки та психології, доцент О.В. Виноградна.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 36 годин (1 кредит ЄКТС), з яких лекційних - 20 годин, практичних - 14 годин, лабораторних – 8 годин, індивідуальної роботи - 8 годин, самостійної роботи студентів - 48 годин.

            Дисципліна викладається у 9 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

  1. Аксенова К.А. Реклама и рекламная деятельность. Конспект лекций / Аксенова К. А. – М., 2007.
  2. Альпеншталь А. Реклама, которая даёт сверхприбыли /Альпеншталь А. – М., 2006.
  3. Борисов Б.Л. Технология рекламы и P R : учеб. пособ. – М., 2001.
  4. Горин С. В свободном полете. – Канск, 1997.
  5. Гребенкин Ю. Психотехнологии в рекламе. – Новосибирск, 2000.
  6. Джефкінс Ф. Реклама : практ. посібн. – К., 2001.
  7. Джулер А. Джером. Креативные стратеги в рекламе / Джулер А. Джером, Дрюниани Бонни Л. – СПб., 2002.

IX.      Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: залік у 8 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну в деканаті з 19.03.

Детальніше...

Гаркавенко З.О.

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦКУРС «ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ»

7 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 2                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу: формування цілісного уявлення про планування діяльності практичного психолога як складної, багатоаспектної функції та інтегрування знань, умінь та навичок щодо організування планувальної діяльності із суміжних дисциплін.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Планування діяльності практичного психолога навчального закладу» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни:

  • Поглиблення знань щодо технології виконання основних функцій практичного психолога навчального закладу;
  • Актуалізація та формування вмінь орієнтуватись у часі та організовувати власну діяльність за відповідними нормативами;
  • Актуалізація та поглиблення знань щодо нормативно-методичного забезпечення діяльності практичного психолога;
  • Формування навичок поточного планування діяльності з врахуванням специфіки навчального закладу;
  • Формування навичок планування окремих видів діяльності практичного психолога, складання та застосування алгоритмів, оптимізації процесів планування.
  • зміст понять: «планування», «перспективний, річний, поточний план роботи», «циклограма діяльності», «план особистісного розвитку», «план підготовки»;
  • компоненти функції планування;
  • нормативно-методичні засади планування діяльності практичного психолога;
  • основи наукової організації праці практичного психолога;
  • принципи побудови алгоритмів діяльності.

ІV.     Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни

            Основні знання про:

            Основні уміння:

  • формулювати мету, завдання та очікувані результати діяльності у довгостроковій, середньостроковій та короткостроковій перспективі (гностична функція);
  • визначати науково-методичні підходи, принципи, методи організації та здійснення планувальної діяльності практичного психолога (гностична функція);
  • складати алгоритми діяльності, плани роботи на різні періоди та види діяльності практичного психолога (операційна функція);
  • аналізувати та оцінювати ефективність планування відповідно до нормативів та цілей діяльності (операційна функція).

V.     Короткий зміст дисципліни

          Тема 1. Нормативне регулювання планувальної діяльності практичного психолога.

Поняття планування як функції діяльності практичного психолога. Нормативні документи та їх застосування у планувальній діяльності. Положення про психологічну службу та інші документи, що регламентують діяльність практичного психолога.

Тема 2. Перспективне планування. Річний план роботи психолога.

Поняття «перспективи» в організації та плануванні діяльності. Зв'язок мети, завдань, очікуваних результатів діяльності та її хронологічні аспекти. Зв'язок планування діяльності практичного психолога із планом роботи навчального закладу та стратегічними завданнями психологічної служби.

Основні науково-методичні принципи перспективного планування. Алгоритм складання річного плану роботи психолога.

методів діагностики за А.Анастазі. Переваги проетивних методів дослідження

           

Тема 3. Планування поточної діяльності та нормування робочого часу.

Циклограма діяльності практичного психолога навчального закладу. Структура, компоненти, взаємозв’язки.

Нормування робочого часу практичного психолога: нормативи та актуальні потреби. Проблеми хронометрування діяльності.

План роботи практичного психолога на місяць. Алгоритм побудови плану.

Тема 4. Організація та планування окремих видів діяльності практичного психолога.

План як інструмент організації діяльності. Специфіка організації окремих видів діяльності практичного психолога.

План проведення діагностичного дослідження. План проведення психологічного уроку. План підготовки та проведення батьківських зборів. План підготовки та проведення психолого-педагогічного консиліуму. План підготовки та виступу на педагогічній раді.

Алгоритм побудови плану.

Тема 5. План особистого та професійного розвитку практичного психолога.

Особистісний та професійний розвиток як цілісна організована система. Науково-методичні підходи до планування особистісного та професійного розвитку.

Поняття часу та періодизації професійного розвитку. Цілепокладання у професійному розвитку. Компоненти та напрямки особистісного та професійного розвитку.

Портфоліо практичного психолога (індивідуальний план розвитку).

Тема 6. Специфіка планування роботи практичного психолога у різних навчальних закладах (ДНЗ, ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ).

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології , доцент З.О. Гаркавенко.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 72 години (2 кредити ЄКТС), з яких лекційних - 12 годин, практичної роботи - 24 години, самостійної роботи студентів - 36 годин.

            Дисципліна викладається у 8 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

  1. Дубровина И.В. Психологическая служба образования: научные основания, цели и средства //Психологическая наука и образования. – 1998. – №2. – С. 5- 1.
  2. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / Упоряд. Панок В.Г., Цушко І.І., Обухівська А.Г. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 436 с.
  3. Клюева Т.М. Концептуальные основы построения региональной психологической службы //Прикладная психология. – 2001. – №4. – С.1-8.
  4. Лахман Г.В. Психологічна служба в системі освіти області: проблеми становлення та ефективності діяльності //Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №5. – С.40-50.
  5. Науково-методичні засади діяльності психологічної служби: Навчально-методичний посібник; В 2 т. / За ред. В.Г.Панка, І.І.Цушка. – К.: Ніка-Центр, 2005. – Т.1. – 328 с.
  6. Нормативные предписания к разработчикам и пользователям психодиагностических методик //Вопросы психологии. – 1987. – №5. – С.176

     

IX.      Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: залік у 7 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну в деканаті

Детальніше...

Каськов І.В.

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦСЕМІНАР «ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА РЕГУЛЯЦІЇ СТРЕСОВИХ СТАНІВ У ОСОБИСТОСТІ»

8 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 2                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу полягає у поглибленні знання про психологічну суть| |єство|стресу, механізми його розвитку і основні ме­тоди| його психопрофілактики і психотерапії. знань про сутність самореалізації особистості у процесі творчої діяльності.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Теоретичні та практичні аспекти профілактики та регуляції стресових станів у особистості» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни:

-          усвідомлення майбутніми фахівців професійно-важливої системи знань, умінь і навичок, на яких грунтується психологія стресу;

-          становлення професійного мислення психолога щодо вирішення практичних завдань;

-          активізація особистісного та творчого потенціалу майбутнього фахівця

ІV.     Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни

            Основні знання про:

-          історію розвитку і основний зміст предмету психології стресу;

сучасні концепції стресу в біології, медицині і психології, методології і методах дослідженнястресових станів;

-          основні причини виникнення психологічного стресу, закономірності його розвитку;

-          методи прогнозування, діагностики, психопрофілактики і психотерапії;

-          специфіку вияву синдрому «професійного вигорання» особистості; психологічні умови профілактики та подолання стресів та синдрому «професійного вигорання»

            Основні уміння:

-          проводити психодіагностику стресових станів особистості;

-          впроваджувати психопрофілактичні та просвітницькі заходи для подолання синдрому «професійного вигорання» особистості;

         - визначати ефективність впроваджених психологічних технологій;

         - вирішувати дослідницькі завдання в галузі психології стресу

  1. V.     Короткий зміст дисципліни:
  2. Абрамова Г. С, Юдчиц Ю. А. Психология в медицине. М., 1998, с. 99-162.
  3. Баевскш Р. М., Кириллов О. И., Клецкин С. 3. Математический анализ из­менений сердечного ритма при стрессе. М., 1984, с. 6-121.
  4. Бажанов Н. Н., Судаков К. В., Иващенко О., Тябанкова В. Ф. и др. Ре­зультаты изучения психоэмоционального напряжения у стоматологиче­ских больных в предоперационный период // Роль эмоционального стрес­са в генезе нервно-психических заболеваний. М., 1977, с. 15-18.
  5. Бодров В. А. Когнитивные процессы и психологический стресс // Психо­логический журнал. 1996. - Т. 17. - № 4. – С. 64-74.
  6. Боканова О. М. Некоторые показатели сердечно-сосудистой системы у сту­дентов вечернего отделения в период экзаменационной сессии // Вопро­сы гигиены и состояния здоровья студентов вузов. М., 1974, с. 130.

Тема 1.Поняття про стрес та його структуру. Фази та його компоненти.

Визначення поняття «стрес». Історія вивчення поняття. Підходи до вивчення стресу. Основні положення про стрес (загальний адаптаційний синдром) за Г. Сельє. Поняття про адаптаційну енергію. Основні моделі стресу. Загальне уявлення про стресори. Стресова реактивність. Напруження та його вимірювання. Поняття «копінг» за Р. Лазарусом.

Тема 2. Основні підходи до вивчення стресу.

Теорії зв'язку когнітивної діяльності, тривоги та депресії. Теорія схем Бека. Теорія асоціативної мережі Бауера. Тоерія продуктивності обробки інформації Айзенка. Індивідуальні особливості реагування на стрес. Модель стресу за Грінбергом. Модель позитивного стресу. Перспективи розвитку вчення про стрес    

Тема 3.Психологічні та фізіологічні наслідки стресу

Психофізіологія стресу. Поведінкові прояви. Фізичні симптоми стресу. Симпато-адренолінова система реакцій. Система реакцій гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Стресові реакції та імунна функція. Когнітивні характеристики стресу.

Тема 4. Психосоматичні розлади та посттравматичний стрес

Поняття «психосоматика», «посттравматичний стрес». Стресові реакції та депресія. Стрес та психічні хвороби. Наслідки посттравматичного стресу. Різновиди психосоматичних розладів. Посттравматичні стресові порушення. Причини виникнення

Тема 5.Шляхи подолання стресу

 

Множинність способів подолання стресу. Подолання стресу в дитячому віці. Подолання стресу в підлітковому віці. Подолання в дорослому віці. Психотерапія як один із способів подолати стрес.

Тема 6. Характеристика професійного стресу як одного з видів стресів

Поняття «професійний стрес». Взаємозв'язок понять «стрес» і «професійний стрес». Стрес на робочому місці. Психологічні дослідження професійного стресу. Макро-, мезо- та мікро рівні вивчення професійного стресу за Г.Леоновою (екологічний, транзакцій ний, регуляторний підхід)

Тема 7. Шкільний стрес як проблема сучасної школи.

Поняття «шкільний стрес», «свідоме безсилля». Етапи розвитку шкільного стресу. Фактори стомлення від школи. Шкільна тривожність як одна з причин

шкільного стресу. Батьківський стрес.

Тема 8. Синдром «професійного вигорання» як наслідок професійного стресу.

Взаємозв’язок понять «стрес», «професійний стрес» та синдром «професійного вигорання». Тотожне та відмінне у поняттях «професійне вигорання», «емоційне вигорання» та «особистісне вигорання». Емпіричні дослідження та перспективи вивчення синдрому. Передумови виникнення синдрому «професійного вигорання» у особистості та особливості його вияву. «Професійне вигорання» в організаціях. Структура синдрому. Симптоми «професійного вигорання». Рівні та стадії «професійного вигорання».

Тема 9. Методи діагностики стресів, професійних стресів та синдрому «професійного вигорання».

Методи психологічної діагностики змісту, структури та рівнів вияву стресів та синдрому «професійного вигорання». Інтерв’ювання. Фокус-групове дослідження. Проективні методи дослідження.

Методики для діагностики особливостей прояву стресу та професійного стресу: методика «Професійний стрес», «Самооцінки стійкості до стресу», Шкала SACS тощо.

Методики, що надають глибоку інформацію про розвиток синдрому: методика діагностики рівня емоційного вигорання на роботі В.В. Бойко; методика «Психічне вигорання» О.О. Рукавішнікова. Експрес-методики діагностики рівня «професійного вигорання» у педагогів: методика «Синдром «вигорання» в професіях системи «людини-людина»(розроблена на основі моделі К. Маслач та С. Джексон); методика «Оцінка особистого потенціалу «вигорання»; методика «Дослідження синдрому «вигорання».

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології Інституту педагогіки та психології, доцент І.В. Каськов.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 90 годин (2 кредита ЄКТС), з яких лекційних - 18 годин, індивідуальної роботи - 15 годин, самостійної роботи студентів - 39 годин.

            Дисципліна викладається у 8 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

Васильева 3. А, Любинская С. М. Резервы здоровья. М., 1984, с. 8-84

IX.            Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: залік у 8 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну

Детальніше...

Котелевець О.С.

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦСЕМІНАР «РОБОТА ПСИХОЛОГА З РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ»

7 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 1                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу полягає у формуванні поведінкових компонентів екологічної свідомості в дітей, які навчаються в освітніх закладах.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Робота психолога з розвитку екологічної свідомості в освітніх закладах» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни:

- виховання екологічної свідомості, екологічних установок та екологічної поведінки у різних вікових групах.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

            Основні знання про:

- психологічні проблеми екологічної освіти;

- структуру екологічної свідомості;

- особливості екологічної свідомості дитячого віку;

- основні принципи екологічної психопедагогіки;

- зміни екологічної свідомості у молодшому шкільному віці.

- стратегії ставлення до довкілля людей зрілого віку.

            Основні уміння:

- застосовувати активні соціально-психологічні методи у екологічному вихованні та екологічній освіті;

- аналізувати екологічну свідомість людини використовуючи знання про її структуру.

  1. V.     Короткий зміст дисципліни:
    1. Бородой Ю.М. Этнические контакти и окружающая среда//Природа, 1981, № 9.
    2. Дерябо С.Д. Экологическая психология - М.: Московський психо-социальный институт, 1999.- 447с.
    3. Дерябо С.Д., Ясвин В.А., Экологическая психология и педагогика. Ростов-на- дону: «Феникс» – 1996. .
    4. Красиченко В.С. Екологічна культура: Теорія і практика: Навчальний посібник. К.: заповіт, - 1996.
    5. Кряж І.В. Особливості репрезентації в свідомості відношень «Людина-природа». Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидат психологічних наук - Харків, 1995, - 18с.
    6. Рудоміна - Дусятька О.В. Екологічна психологія. Навчальний посібник- К.; інститут післядипломної освіти КНУ ім.Тараса Шевченка, 2001, 71с.

            Тема 1. Екологічна свідомість: її сукупність, властивості та форми прояву. Визначення поняття «екологічна свідомість». Типи екологічної свідомості: антропоцентричний, природоцентричний та екоцентричний. Екологічна установка та екологічна поведінка. Вплив криз та катастроф на екологічну свідомість. Соціально-психологічні проблеми, що виникають під час катастроф.

Тема 2. Методологічні проблеми освіти та виховання. Завдання екологічної освіти. Основний методологічний принцип екологічної психопедагогіки та онтогенез екологічної свідомості. Загальний підхід до аналізу формування суб’єктивного ставлення до довкілля.

Тема 3. Віковий підхід до формування екологічної свідомості. Дошкільний вік та формування суб’єктивного образу світу. Екологія дитячої іграшки. Ставлення до довкілля у молодшому шкільному віці. Стосунки з довкіллям у підлітковому віці. Юнацький вік. Екологічна свідомість у зрілому віці.

Тема 4. Застосування активних соціально-психологічних методів у екологічному вихованні та екологічній освіті. Метод мозкового штурму. Круглий стіл. Командна ділова гра.

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології Інституту педагогіки та психології, доцент Котелевець О.С.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 36 годин (1 кредит ЄКТС), з яких лекційних - 8 годин, самостійної роботи студентів - 20 годин, практичних – 8 годин.

            Дисципліна викладається у 7 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

IX.   Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 1 модульного тестового завдання, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: залік у 7 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну

Детальніше...

Литвинчук Л.М.

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦСЕМІНАР «ТВОРЧА РОБОТА ЯК ЗАСІБ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ»

8 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 2                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу полягає у поглибленні знань про сутність самореалізації особистості у процесі творчої діяльності.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Творча робота як засіб самореалізації особистості» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни:

     - сформувати розуміння закономірностей розвитку творчого потенціалу людини;

- поповнити репертуар методів самореалізації шляхом вирішення творчого завдання у рамках як індивідуальної, так і групової роботи;

- сформувати і розвинути навички постановки і творчого вирішення проблем;

- навчитизастосовувати на практиці знання у сфері загальної і соціальної психології, психології мислення і творчості.

- розвинути здібності творчої уяви і потребу у самореалізації;

   - створити фундамент для подальшого творчого пошуку засобів і способів підвищення ефективності професійної діяльності студентів.

ІV.     Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни

            Основні знання про:

-          формування ціннісно-смислового ставлення до творчості.

-          реалізації творчих здібностей студентів;

-          етапи самореалізації особистості;

-          емоційні фактори, що впливають на творчу діяльність суб'єкта.

            Основні уміння:

-          знаходити шляхи самореалізації;

-          знаходити нестандартні та оригінальні рішення наукових, побутових і професійних завдань і проблем.

  1. V.     Короткий зміст дисципліни:
    1. Де Боно Э. Рождение новой идеи. М.: 1976. Глава 5. С. 75-76.
    2. Халперн, Д. Психология критического мышления. С.- Петербург: Питер, 2000. Глава 9. С. 434-436, Глава 10. С. 460-462.

            Тема 1. Професійна самореалізація особистості в сучасних умовах.

Самореалізація як предмет уваги науковців. Потреба в самореалізації як джерело активності особистості. Етапи професійної самореалізації. Труднощі самореалізації у професійній сфері. Індивідуальні особливості використання професійного потенціалу та самореалізаційних характеристик особистості.

            Тема 2. Варіації процесу самореалізації відповідно її сфери.

Класифікація форм самореалізації особистості. Граничні варіанти самореалізації особистості.Максимальна свобода самореалізації у формі гри. Варіації процесу самореалізації відповідно її сфери. Філософствування як форма самореалізації особистості

            Тема 3. Розвиток творчого потернціалу як прояв психологічного здоров`я студентської молоді.

Уявлення про творчість у традиціях гуманістичної психології.Проблемарозумінняпсихологічного та психічного здоров'я. Формування ціннісно-смислового ставлення до творчості. Реалізації творчих здібностей студентів.

            Тема 4. Роль метафор та аналогій в процесі генерування творчих ідей. Метод синектики.

Візуалізація і робота з образом як засобу розвитку креативності. Загальна характеристика методу синектики (У.Гордон). Види аналогій: персоніфікована, пряма, символічна і фантастична. Особливості переносу при використанні різних видів аналогій. Можливості та обмеження у застосуванні методу синектики.

).

Тема 5. Вплив обміну ідеями на креативність.

           

            Роль внутрішньої і зовнішньої мотивації суб'єкта як детермінанти його креативності.Емоційні фактори, що впливають на творчу діяльність суб'єкта. (Т.Емабайл). Індивідуальні і групові методи, їхні переваги і недоліки. Бар'єри, що заважають прояву творчого потенціалу людини

Тема 6. Проблема стимуляції і розвитку креативності. Когнітивний, емоційний і мотиваційний рівні.

Особистісна і соціокультурна обумовленість креативності і творчості. Можливості стимуляції креативності на когнітивному рівні. Інсайт та емоційне передбачення рішення завдання. Чутливість до протиріч як найважливіша складова творчого мислення. Короткий опис основних підходів до розвитку і стимуляції креативності.

         

           Тема 7. Проблема співвідношення інтелекту і творчих здібностей.

Проблема виділення критеріїв креативності. Основні підходи до її діагностики. Достоїнства і недоліки психометричних методів, їхня критика. Концепція дивергентного і конвергентного мислення Дж.Гілфорда.

            Тема 8. Концепція мозкового штурму.

Вплив обміну ідеями на креативність суб`єкта. Особливості спільної творчої діяльності. Сутність концепції мозкового штурму (А.Осборн). Правила, особливості і приклади його використання. Обмеження критичного мислення під час сесії. Специфіка процесів обміну ідеями в умовах мозкового штурму. Недоліки і переваги методу. Використання мозкового штурму у сполученні з іншими методами.

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології Інституту педагогіки та психології, доцент Л.М. Литвинчук.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 36 годин (2 кредитА ЄКТС), з яких лекційних - 6 годин, лабораторних – 10 годин, індивідуальної роботи - 2 годин, самостійної роботи студентів - 10 годин.

            Дисципліна викладається у 7 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

  1. Венгер Л.А. Развитие общих познавательных способностей как предмет психологического исследования. – Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания / Под ред. Л.А.Венгера. - М.: Просвещение, 1986. – С. 5-18.
  2. Воронин А.Н., Габриелян Н.А. Интеллект как модератор проявления личностных особенностей в ситуациях группового взаимодействия // Интеллект и творчество. Сборник научных трудов / Под ред. А.Н.Воронина. – М.: ИП РАН, 1999. – С. 49-59.
  3. Голубева Э.А. Способности и индивидуальность. – М.: Прометей, 1993.
  4. Кедров Б.М. О теории научного открытия // Научное творчество. – М., 1969
  5. Лук А.М. Мышление и творчество. – М., 1976

IX.            Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: залік у 8 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну

Детальніше...

Митник О.Я.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Спецкурс «Психологічні особливості побудови творчого навчально-виховного процесу у ЗНЗ»

Кількість кредитів ЕСТS – 2 кредити                                                     VII семестр

  1. I.Основна мета спецкурсу полягає у розкритті психологічної природи творчого навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі, психологічних вимог до особистості вчителя щодо здійснення творчого навчально-виховного процесу; специфіки та особливостей поведінки учнів у різних видах діяльності, особливостей психічного розвитку учнів (молодших школярів, підлітків, юнаків) в умовах здійснення творчого навчально-виховного процесу.
  2. II.Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
  3. III.Завдання дисципліни є усвідомлення студентами творчого характеру педагогічної діяльності; розуміння себе суб’єктом педагогічної діяльності, своїх професійно-значущих якостей; оволодіння механізмами творчої самореалізації в професійній діяльності та шляхами професійного самовдосконалення; набуття знань та практичних умінь для здійснення консультування вчителя щодо організації професійно-педагогічної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на розвиток творчого потенціалу учня.
  4. IV.Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Дисципліна спецкурс «Психологічні особливості побудови творчого навчально-виховного процесу у ЗНЗ» дозволяє набути студентам додаткових фахових компетенцій при опануванні циклу дисциплін професійної підготовки; вивчення спецкурсу сприяє розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців.

Основні знання:

- прийомів i засобів корекцiї i розвитку навчальної дiяльностi та становлення особистостi учня;

- психолого-педагогічних засад побудови навчання як цілісного творчого процесу;

- психологічних вимог до особистості сучасного вчителя.

   Основні уміння:

- видiляти психологiчний аспект педагогiчних явищ i процесiв;

- використовувати знання з метою створення оптимальних умов навчання i виховання учнiв;

- аналiзувати i оцiнювати ефективнiсть педагогiчної діяльності вчителя;

- консультувати вчителя щодо організації професійно-педагогічної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на розвиток творчого потенціалу учня, здійснення постійного професійного самовдосконалення.

  1. V.Короткий зміст дисципліни

Модуль I. Психологія розвитку учня у творчому навчально-виховному процесі

Тема 1. Творча навчальна діяльність – специфічний вид діяльності.Основні характеристики творчої навчальної діяльності, їїпредметний зміст. Система цільових орієнтирів та принципів навчання. Психолого-педагогічні умови навчання. Інтерактивні методи навчання. Їх психологічна сутність. Організація навчання на діагностичній основі. Причини неуспішності в учінні. Шляхи їх подолання.

Тема 2. Вплив навчання як цілісного творчого процесу на психічний розвиток молодшого школяра (підлітка, юнака).Парадигми освіти: об’єктна і суб’єктна. Особистісно–діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу. Особистісно–діяльнісний підхід з позиції педагога. Особистісно–діяльнісний підхід з позиції учня. Психофізіологія навчальних навантажень як передумова творчості учня. Вплив навчання на становлення мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості учня-діяча.

Тема 3. Інтелектуальний та емоційно-вольовий розвиток особистості у творчому навчально - виховному процесі. Інтелект у структурі рис особистості. Умови формування понять. Завдання, спрямовані на розвиток поняттєвого та дивергентного мислення учнів. Поняття про емоції, почуття і переживання. Функції емоцій і почуттів. Роль різних груп емоцій у діяльності учня та вчителя.

Тема 4. Психологічні вимоги до змісту навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Проблеми сучасного суспільства у галузі освіти. Основні компоненти змісту загальної середньої освіти. Структура підручника, принципи побудови. Психологічні вимоги до структурування навчального матеріалу у підручнику.

Модуль II. Психологічна готовністьпрактичного психолога (вчителя) до творчої професійної діяльності

Тема 5. Психологічні вимоги до особистості сучасного психолога (вчителя). Мотиваційна сфера особистості психолога (вчителя): внутрішня та зовнішня мотивація. Пізнавальна сфера: когнітивна, рефлексивна та операційна складові. Соціальна сфера: комунікативна, організаційна та емоційно-вольова складові. Методи діагностики стану розвитку мотиваційної, пізнавальної й соціальної сфер особистості психолога (вчителя). Імідж психолога (вчителя). Шляхи становлення.

Тема 6. Психологічні засади продуктивного спілкування в освітньому процесі.

Зміст поняття продуктивне педагогічне спілкування. Специфіка педагогічного спілкування як єдності функціонально-рольової та особистісно-орієнтованої поведінки вчителя. Структура процесу педагогічного спілкування, характеристика його етапів. Педагогічний такт як міра доцільності педагогічного впливу. Готовність психолога (вчителя) до конструктивної взаємодії з учнем. Барєри педагогічного спілкування. Поняття педагогічний конфлікт, його види, шляхи подолання. Психологічний аналіз уроку у діяльності практичного психолога

Тема 7. Психологічні основи професійного самовдосконалення практичного психолога (вчителя). Особистість психолога (вчителя) як об’єкт професійного самовдосконалення, його сутність, задачі, етапи. Система підвищення кваліфікації та неперервна освіта сучасного педагога та психолога. Поняття про творчу лабораторію вчителя та психолога, шляхи, етапи, технологія створення. Поняття передового педагогічного досвіду. Критерії, технологія вивчення, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду. Система накопичення власного професійного досвіду.

  1. VI.Назва кафедри та викладацький склад, який буде забезпечувати викладання курсу

Кафедра практичної психології Інституту педагогіки і психології; завідувач кафедри, професор Митник О.Я.

  1. VII.Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

На вивчення дисципліни відводиться 72 години (2 кредити ЕСТS), з яких лекційних – 14 год,, семінарських – 14 год., лабораторних – 4 год., індивідуальної роботи – 4 год., самостійної роботи студентів – 36 год.

Дисципліна викладається у VII семестрі.

  1. VIII.Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни
  2. Давыдов В.В.Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика, 1986.
  3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. школа, 1989.
  4. Льюис Д. Тренинг эффективного общения. – М.: Изд-во ЭКСМО –Пресс, 2002 – 224 с.
  5. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. – К.: Наук. думка, 1998.
  6. Мартиненко С. М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи (навчально-методичний посібник) / С. М. Мартиненко // К. : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2010. – 264 с
  7. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. – К.: Вища школа, 1987.
  8. Митник О.Я. Складові іміджу сучасного закладу освіти / О.Я. Митник //Почат. шк. № 7. – С. 51 – 54.
  9. Митник О.Я. Психологія навчання як цілісного творчого процесу / О.Я. Митник // Відкритий урок – 2005. – № 23–24. – С. 34 – 36.
  10. Митник О.Я. Як навчити дитину мистецтва мислення / Олександр Якович Митник. – К.: Початкова школа, 2006. – 104 с.
  11. Навчання у початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і практика / за ред. В.І. Бондаря, упорядкув. О.Я. Митника. – К.:Початкова школа, 2011. – 384 с.
  12. Онищук Л.А. Гуманізація управління загальноосвітньою школою першого ступеня: теорія і практика. – К., 2001. – 328 с.
  13. Психологічні аспекти гуманізації освіти / За ред. Г.О.Балла. – К., Рівне, 1996.
  14. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник / С.О.Сисоєва. – К.: Міленіум, 2006. – 346с.
  15. Формирование учебной деятельности школьников / Под ред. В.В.Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1982.
  1. IX.Методи навчання. Інтерактивні методи: мікровикладання, інверсії, емпатії, інциденту; рольовий тренінг; розв׳язування психологічних завдань.
  2. X.Cистема оцінювання:
    1. XI.Реєстрація на навчальну дисципліну: 25 лютого

Поточний контроль: оцінювання роботи на семінарських та лабораторних заняттях; оцінювання ІНДЗ та 2-х модульних контрольних робіт.

Підсумковий контроль: екзамен уVII семестрі

Детальніше...

Сафін О.Д.

Сафін О.Д.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Спецкурс «Методика та організація наукового дослідження»

Кількість кредитів ЕСТS – 2 кредити                                                     VII семестр

І. Основна мета засвоєння курсу: складає перелік знань та умінь, якими володітимуть слухачі після його опанування з метою їх подальшого застосування:

а) спираючись на знання методології та вміння використовувати конкретні методи дослідження у різних галузях психології, застосовувати ці методи на практиці;

б) застосовувати різноманітні методики дослідження в різних галузях психології для роботи з представниками різних вікових та професійних груп населення;

    г) спираючись на знання у сфері психології, опрацьовувати методи їх використання у своїй науково-дослідницкій діяльності

  1. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».
    1. Загальнонаукові методи дослідження.
    2. Методи теоретичних досліджень.
    3. Критерії вибору методології дослідження.
    4. Конкретно-наукові (емпіричні) методи дослідження.
    5. Процедури у наукових дослідженнях.
    6. Підходи та критерії вибору методів в психологічних дослідженнях.
    7. Поняття системи психологічних наук.
    8. Взаємозв’язок наук і його використання в наукових  дослідженнях.
    9. Класифікація галузей психологічних наук в Україні.
    10. Основні напрями сучасних психологічних досліджень.
    11. Наукова проблема у науковій діяльності.
    12. Принципи та критерії вибору проблеми дослідження.
    13. Принципи та критерії вибору теми дослідження.
      1. Впровадження результатів закінчених наукових досліджень.
      2. Ефективність результатів наукових досліджень.
      3. Розрахунок економічної ефективності наукових досліджень
      4. Форми та порядок звітування про науково-дослідну роботу.
      5. Звіт про НДР підрозділу, установи, порядок складання, розгляду та затвердження.
      6. Економічний та соціальний ефект наукових досліджень.
        1. Загальні принципи застосування економіко-статистичних методів в наукових дослідженнях.
        2. Методи аналізу стану та динаміки явищ і процесів.
        3. Методи факторного аналізу.
        4. Методи прогнозування та оптимізації.

Дисципліна «Методика та організація наукового дослідження» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ.  Завдання дисципліни – є формування знань і умінь щодо організації та здійснення наукового дослідження за допомогою методик.

ІV.   Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни є усвідомлення студентами процесу наукового дослідження;; оволодіння механізмами та методиками які реалізують процес наукового дослідження.

V.     Короткий зміст дисципліни

Тема 1. Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі.

1. Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному    закладі.

2. Організація вузівської науки.

3. Види і форми науково-дослідної роботи.

4. Система управління науково-дослідною роботою.

Тема 2. Поняття науки та її нормативне регулювання.

1. Поняття науки та її функцій.

2. Наукова діяльність та глобалізація науки.

3. Структура і класифікація науки.

4. Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні.

Тема 3. Методологічні засади наукових досліджень.

1. Об’єкт та предмет наукового дослідження, їх класифікація.

2. Методи дослідження та їх класифікація.

3. Процес наукового дослідження та його стадії.

Тема 4. Методика виконання наукових досліджень.

Тема 5. Напрями та вибір теми наукових досліджень.

Тема 6 Наукова організація дослідного процесу.

1. Поняття наукової організації праці (НОП).

2. Принципи організації праці у науковій діяльності.

3. Особливості творчої праці.

4. Роль особистості вченого в науці.

5. Планування і раціональна організація праці науковця.

6. Раціональний трудовий режим дослідника і організація робочого      місця.

Тема 7. Ефективність наукових досліджень.

Тема 8. Звітність наукових досліджень.

Тема 9. Організація підготовки науково-педагогічних кадрів.

1. Нормативне регулювання підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів в Україні.

2. Система планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ.

3. Функції державних установ і організацій у підготовці науково-педагогічних та наукових кадрів.

4. Організація та порядок роботи спеціалізованих вчених рад.

Тема 10. Математико-статистичні методи в наукових дослідженнях.

VI.    Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу Кафедра практичної психології, професор, доктор психологічних наук Сафін О.Д.

        

VII.   Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

На вивчення дисципліни відводиться 72 години (2 кредити ЕСТS), з яких лекційних – 20 год., практичних – 16 год., самостійної роботи студентів – 36 год.

Дисципліна викладається у VII семестрі.

        

VIII.Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

  1. Абрамов В.І. Методологія системного підходу та наукових досліджень (дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі): Навчально-методичний посібник/ В.І. Абрамов, В.Х. Арутюнов. - К.: КНЕУ, 2005. - 178 с.
  2. Алькема В.Г. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник для студентів спеціальності 8050108 "Маркетинг"/ В. Г. Алькема. - К.: Університет економіки та права "КРОК", 2008. - 128 с.
  3. Андрейцев В.І. Наукові та науково-правничі школи: стан та проблеми правового регулювання/ В. І. Андрейцев. - К.: Знання, 2009. - 414 с.
  4. Баскаков А.Я. Методология научного исследования: Учебное пособие/ А.Я. Баскаков, Н.В. Туленков. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.
  5. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник/ М.Т.Білуха. - К.: АБУ, 2002. - 480 с.

    

IX.    Метод навчання:

оцінювання роботи на семінарських та лабораторних заняттях; оцінювання ІНДЗ та 2-х модульних контрольних робіт.

X.      Система оцінювання

         Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань

ХІ.    Реєстрація на навчальну дисципліну

 

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦКУРС «СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ В ПСИХОЛОГІЇ»

7 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 2                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу: оволодіння знаннями та вміннями, які пов’язано з методологічним простором психології.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Системний аналіз в психології» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни:

- спираючись на знання основних положень системного аналізу та вміння використовувати їх у дослідженнях у різних галузях психології;

- застосовувати методологію системного аналізу у у психологічній практиці.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни

            Основні знання про:

   - історію зародження, виникнення й розвитку системного аналізу, імена вчених, що розвивали і просували науку про системи та їхній внесок у системний аналіз;

- базове коло понять, якими оперує системний аналіз;

- основні принципи, на яких базується системний аналіз, його методологію;

- сфери психології, у яких застосовується системний аналіз.

Основні уміння:

           - застосовувати методологію системного аналізу у психологічних дослідженнях та психологічнійпрактиці.

V.     Короткий зміст дисципліни

  Тема 1. Системні описи - головний результат системного підходу в психології.

       Системний підхід як інструмент для побудови системних описів. Коротка характеристика системного підходу. Різновиди системного підходу. Особливості застосування системного підходу в психології. Об'єкти системних описів і їх специфіка. Об'єкти вивчення як системи. Специфіка об'єктів психології. Використання ідеї цілісності. Загальна характеристика системних описів і методів їх побудови. Основні риси системних описів. Методи побудови системних описів. Конструювання системних описів.

Тема 2. Методичні основи побудови системних описів.

Логіко-математичні основи системних описів. Множини. Відносини. Відображення. Інваріанти. Системний аналіз. Принцип декомпозиції. Від єдиного до безлічі. Роздвоєння єдиного. Роздвоєння математичних об'єктів. Роздвоєння понять і множин понять. Тріади. Тетради і подальше блокування множин. Системний синтез. Об'єктивна необхідність об'єднання. Принципи й фактори об'єднання підмножин. Базиси системних описів. Приклади базисів. Пентабазис СПВЕІ. Способи підвищення ефективності методу методу базисів. Понятійні базиси.

 

           

Тема 3. Вербальні описи.

Види вербальних описів. Найпростіші форми вербальних описів. Дихотомії та їх функції в системних описах. Семантичні поля. Системи понять. Текст. Лінгвістичні опису систем. Функціональна структура психіки людини. Функціональна структура психіки людини в загальнонаукових категоріях. Функціональна структура психіки людини в психологічних поняттях. Про психологічний базис. Система психології як науки. Проблема системного опису у психології. Системний опис психології.

         Тема 4. Геометричні описи.

Види геометричних описів. Геометрія - наука про загальні закони простору. Графи як засоби опису систем. Мережі. Інші види геометричних описів. Просторова структура психіки людини. Проблема просторового опису психіки. Кільцеві структури. Просторова структура психіки. Символічна модель психіки людини. Застосування геометричної моделі для вираження гіпотези. Коротка історія вивчення загальних властивостей нервової системи. Проблема систематизації властивостей нервової системи. Систематизація динамічних властивостей нервової системи.

Тема 5. Аналітичні описи.

Види аналітичних описів. Безперервні функції дискретного аргументу. Метод диференціальних пропорцій. Музична шкала. Використання середніх. Метричні структури. Модель парціального сховища пам'яті людини. Теоретичні передумови моделі. Опис моделі. Апробація моделі. Границі адекватності моделі. Структура парціального сховища пам'яті. Сімейство функцій як базис опису психічних явищ. Сімейство показових і логарифмічних функцій. Метричні шкали. Шкали порядку. Номінальні шкали.

Тема 6. Комбіновані системи опису.

Описи психічних станів людини. Завдання системних описів психічних станів. Систематизація психічних станів людини. Загальний опис психічного стану. Загальна структура психічного стану. Функціональний аналіз психічного стану. Місце і роль психічних станів в системі психічних явищ. Опис онтогенезу людини. Проблема періодизації онтогенезу людини. Критерії поділу онтогенезу на часові відрізки. Границі основних етапів онтогенезу. Зв'язки між основними етапами онтогенезу. Вікова структура онтогенезу людини. Системний опис людини як особистості та індивідуальності. Системний аналіз особистісного опитувальника MMPI. Системний опис індивідуальності. Концентровані системні описи людини.

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології , доцент Сафін О.Д.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 72 годин (2 кредити ЄКТС), з яких лекційних - 12 годин, практичної роботи - 24 годин, самостійної роботи студентів - 36 годин.

            Дисципліна викладається у 8 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

1. Ганзен В.А., Юрченко В.Д. Системно-понятийное описание психических состояний человека / В.А. Ганзен., В.Д. Юрченко // Вестн. Ленингр. ун-та, 1976. - №5. - С.97-102.

2. Ганзен В.А., Юрченко В.Д. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека. - В кн.: Экспериментальная и прикладная психология. - Л., Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. - Вып. 10. - С.5-16.

3. Гиппенрейтер Ю.Б. Анализ системного строения слухового восприятия. - Докл. АПН РСФСР, 1958 - №1. - С.47-50; 1959. -№2. - С.59-62.

4. Душков Б.А. Некоторые психологические проблемы системного подхода при анализе деятельности человека / Б.А. Душков // Психологический журнал. - 1983. - №4. – С.23-32.

5. Завалишина Д.Н. Системный анализ мышления / Д.Н. Завалишина // Психологический журнал. - Т.4. - №3. – С.3-11.

6. Зинченко В.П. Системный анализ в психологии? / В.П. Зинченко // Психологический журнал. - Т.12. – 1991. - №4. - С.120-138.

7. Ильин Е.П. Изучение свойств нервной системы / Е.П. Ильин. - Ярославль, Изд-во Ярослав. ун-та, 1978. - 93 с.

     

IX.      Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: екзамен у 7 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну в деканаті

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Спецкурс «Стрес-менеджмент»

Кількість кредитів ЕСТS – 3 кредити                                                     VII семестр

І. Основна мета засвоєння курсу: освоїти основні підходи до вивчення професійного стресу, методи діагностики негативних станів і способи подолання стресових розладів.

ІІ. Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Стрес-менеджмент» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ.  Завдання дисципліни – систематичне ознайомлення з основними концепціями і методологією сучасних досліджень стресу, причинами виникнення та формами проявів стресових станів, впливу стресу на поведінку, діяльність і психічне здоров'я особистості, психологічними методами діагностики і корекції стресу в прикладних умовах.

ІV.   Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни є усвідомлення студентами причин виникнення стресу його впливу на поведінку, діяльність і психічне здоров’я особистості; уміння корекції ними методами запобігати стресу.

V.     Короткий зміст дисципліни

Модуль 1. Стрес у сучасному суспільстві.

Тема 1. Стрес і проблеми адаптації особистості до життя у сучасному суспільстві.

Соціально-економічні і медико-демографічні аспекти вивчення стресу в економічно розвинених країнах. Стрес і порушення поведінкової адаптації. Стрес і надійність діяльності. Стрес і здоров'я людини. Поняття психічного здоров'я. Стрес і пограничні стани. Хвороби «стресової етіології» і форми особистісної дезадаптації. Критерії оцінки негативних наслідків стресу на індивідуальному і популяційному рівнях. Основні сфери вивчення стресу уу сучасних психологічних дослідженнях.

Тема 2. Класична теорія стресу Г.Сельє і можливості її використання у психологічних дослідженнях.

Історія розвитку концепцій адаптації і гомеостатичного регулювання життєдіяльності організму у фізіології і психофізіології. Поняття загального адаптаційного синдрому, уведеного Г.Сельє. «Тріада ознак» стресу, фізіологічні механізми виникнення. Стадії розвитку стресових реакцій за Г.Сельє, рівні адаптації. Перебудова функціональних систем забезпечення діяльності на різних стадіях адаптації. Розбіжності понять «eu-stress» і «distress». Основні «уроки» класичної теорії Г.Сельє та її роль у розвитку психологічних концепцій вивчення стресу.

Тема 3. Поведінкові моделі вивчення стресу.

Стрес і поведінка людини. Дихотомічні моделі аналізу стресу. Розрізнення понять стресу і стресора. Залежність успішності вирішення поведінкових завдань від ступеня фізіологічної активації і напруженості діяльності. Комплексний підхід до аналізу проявів стресу. Субсиндроми проявів стресу: вегетативний, емоційно-поведінковий, когнітивний, соціально-психологічний. Симптомокомплекси проявів та їхній зв'язок з успішністю поведінкової адаптації. Поняття фізіологічного і психологічного стресу.

Модуль 2. Сучасні психологічні підходи до вивчення стресу.

Тема 4. Екологічний підхід до вивчення стресу.

Принципова схема аналізу стресу у моделях взаємодій «особистість - середовище». Стрес як результат дисбалансу між вимогами середовищаій ресурсами людини. Методи аналізу джерел стресу і його негативних наслідків. «Вітамінна модель» психічного здоров'я П.Варра. «Професійна епідеміологія»: прогноз порушень здоров'я та особистісної дезадаптації за ризик-факторами професійного середовища (В.Касл).

Тема 5. Трансактный підхід до вивчення стресу.

Когнітивна модель розвитку психологічного стресу Р.Лазаруса. Роль суб'єктивного образу ситуації і чинників когнітивної оцінки у розвитку стресових реакцій. Поняття стратегій соволодіння/подолання стресу (копінг-механизми), їхня класифікація за типом основної спрямованості. Індивідуальні форми соволодіючої поведінки (модель С.Хобфолла). Трансактна модель стресу Т.Коксу. Приклади емпіричних досліджень стресу, заснованих на використанні трансактних моделей.

Тема 6. Регуляторний підхід до вивчення стресу.

Зміна механізмів регуляції діяльності в процесі розвитку стресових станів. Регуляторні моделі динаміки станів людини (Д.Бродбент, А.Б.Леонова). Гострі і хронічні форми стресових станів, симптомокомплекси їхніх проявів. Стани адекватної мобілізації і динамічної неузгодженості як різні типи продуктивного і непродуктивного реагувань на стресогенну ситуацію (В.И. Медведєв). Структурно-системний аналіз стресових станів, приклади прикладних досліджень.

Модуль 3. Стрес, екстремальні стани, їхня оцінка, психокорекція і профілактика

Тема 7. Стрес та екстремальні стани.

Поняття «екстремальні умови» та «екстремальність». Абсолютна і відносна екстремальність. Стрес-чинники абсолютного характеру (стреси середовища перебування). Стрес-чинники опосредковуючого характеру (новизна, складність, значущість поведінкових завдань). Стрес і психічна напруженість, операційна та емоційна напруженість (за Н.І. Наєнко). Синдроми станів емоційної напруженості: гальмова, імпульсивна і генералізована форми. Роль індивідуально-психологічних відмінностей у формуванні станів психічної напруженості.

Тема 8. Тривале переживання стресу і форми особистісної дезадаптації.

Стадії переживання критичних життєвих ситуацій і виходу з них (модель М.Хоровитца). Тимчасова динаміка і психологічна характеристика основних стадій («шок», «відмова», «вторгнення», «переживання», «вихід»), можливі негативні наслідки. Основні психологічні складові синдрому хронічного стресу (тривога, агресія, депресія, астенія, соматизація вегетативної симптоматики стресу), механізми фіксації у формі стійких особистісних властивостей і поведінкових чинників ризику. Синдроми особистісних і поведінкових деформацій стресового типу: професійно-особистісні акцентуації, тип поведінки А; синдром вигоряння, синдром післятравматичного стресу. Розвиток пограничних невротичних станів як наслідок інтенсивного переживання стресу.

Тема 9. Комплексна методологія оцінки і корекції психологічного стресу.

Сучасні технології управління стресами (стрес-менеджмент) - від діагностики до інтегральної оцінки і корекції. Трьохрівнева модель інтегральної оцінки стресу. Реалізація у формі експертно-діагностичних систем. Індивідуальний профіль стресу і підбір адекватних корекційно-профілактичних засобів. Приклади прикладної реалізації комплексної методології стрес-менеджменту.

Тема 10. Методи профілактики і корекції стресу.

Основні підходи до боротьби зі стресом: «об'єктна» і «суб'єктна» парадигми. Загальна класифікація методів профілактики і корекції стресу. Приклади методів усунення причин розвитку стресу - «об'єктна парадигма» (режими праці і відпочинку, timemanagement, формування умов для «здорового способу життя» та ін.) «Суб'єктна парадигма» - пасивний і активний суб'єкти. Приклади методів безпосереднього впливу на стани людини (фармакотерапія, культура харчування, рефлексотерапія, функціональна музика, сугестивні впливи). Методи психологічної саморегуляції і управління стресом: базові техніки і допоміжні засоби. Програми навчання навичкам психологічної саморегуляції, приклади їхнього використання у практичних умовах. Оцінка ефективності використання методів профілактики і корекції стресу при проведенні індивідуальних і групових тренінгів управління стресом.

VI.    Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу Кафедра практичної психології, професор, доктор психологічних наук Сафін О.Д.

        

VII.   Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

      На вивчення дисципліни відводиться 72 години (2 кредити ЕСТS), з яких лекційних – 20 год., практичних – 16 год., самостійної роботи студентів – 36 год.

VIII.Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

  1. Бандурка О.М., Венедіктов В.С., Тімченко О.В., Христенко В.Є. Екстремальна юридична психологія в діяльності персоналу ОВС. – Харків: Вид-во Національного університету внутрішніх справ, 2005. – 371 с.
    1. Бодров В.А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов. – М.: ПЕРСЭ, 2000. – 352 с.
    2. Грановская P.M., Никольская ИМ. Защита личности: психологические механизмы. - СПб.: Знание, 1999. - 352с.
    3. Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом. - СПб.: Питер, 2002. - 240 с.
    4. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. -М.: Политиздат, 1989. – 319 с.

IX.    Метод навчання:

         Інтерактивні методи: мікровикладання, інверсії, емпатії, інциденту; рольовий тренінг; розв׳язування психологічних завдань.

X.      Система оцінювання

         Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 3-х модульних тестових завдань

ХІ.    Реєстрація на навчальну дисципліну

Детальніше...

Святенко Ю.О.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Спецкурс «Метод комплексу тематичних психомалюнків»

Кількість кредитів ЕСТS – 2 кредити                                                     VIII семестр

І. Основна мета засвоєння курсу:формування у студентів: системи сучасних знань відносно цілісної психіки у взаємозв’язку свідомої та несвідомої її сфер; розуміння здатності психіки відображати складний психологічний зміст у архетипній символіці; вміння працювати з вербальним та невербальним матеріалом протагоніста у діалогічній взаємодії у процесі роботи з психомалюнками; вмінь застосування набутих знань у процесі практичної діяльності в ситуації «тут і тепер».

ІІ. Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Метод комплексу тематичних психомалюнків» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ.  Завдання дисципліни – передбачено:

1) розвивати психоаналітичні навички та вміння, зокрема вміння застосовувати психоаналіз малюнків, казок та міфів у професійній діяльності з метою об’єктивації несвідомого змісту психіки протагоніста;

2) удосконалювати теоретичну та практичну підготовку студентів шляхом використання матеріалів образної презентації психіки суб’єкта;

3) формувати психологічну чутливість та здатність адекватно вживати різні прийоми роботи з малюнками , казками та міфами протагоніста у професійній діяльності майбутніх фахівців.

ІV.   Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліниВ результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

  • історію розвитку науково-психологічного вчення про несвідоме;
  • основні положення теорії психоаналізу;
  • провідні дослідження несвідомого у вітчизняній психологічній науці;
  • методи вивчення несвідомого психічного;
  • сучасні дослідження несвідомого у зарубіжній літературі;
  • дослідження феномену несвідомого у сучасній українській науці;
    • основні положення сучасної психодинамічної теорії, розроблюваної Т.С.Яценко;
    • особливості психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків як методу дослідження несвідомої сфери психіки суб’єкта;
  • особливості символізації несвідомого змісту психіки.
  • використовувати засвоєні теоретичні знання на практиці;
  • самостійно працювати з науковою літературою;
  • працювати з першоджерелами, готувати реферативні роботи та статті;
  • обирати форми роботи у відповідності до вимог тематики практичних занять;
  • володіти інструментальними можливостями процесуальної діагностики;
  • об’єктивувати механізми символізації змісту несвідомого та їх взаємозв’язки у емпіричному матеріалі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків та працювати з поточним матеріалом в ситуації "тут і тепер";
  • здійснювати діагностичну роботу з використанням комплексу тематичних психомалюнків, тестових малюнків;
  • виявляти глибинно-психологічні причини виникнення особистісної проблематики субєкта.

вміти:

V.     Короткий зміст дисципліни

Змістовий модуль І. Особливості застосування малюнків у професійній діяльності психолога

Лабораторна робота № 1

Малюнкові методики дослідження феномену несвідомого (6 год.)

Методичне обладнання: інструкції по проведенню дослідження за допомогою методик "Малюнок сім'ї", «Будинок-Дерево-Людина», «Неіснуюча тварина», «Три дерева»; комплекс тематичних психомалюнків;

білі аркуші А4, олівці, фломастери, фарби.

Зміст лабораторного заняття

Особливості роботи з тестовими малюнками «Малюнок сім'ї», «Будинок-Дерево-Людина», «Неіснуюча тварина», «Три дерева». Феноменологічний підхід до аналізу малюнків. Сутність процесу інтерпретації. Тестовий підхід в аналізі графічної продукції. Сутність психоаналітичного підходу у роботі з малюнками. Недоліки тестових інтерпретаційних схем. Специфіка тем комплексу тематичних психомалюнків. Роль символу в малюнку. Феноменологічний підхід у роботі з малюнковою продукцією. Особливості процесуальної психодіагностики у роботі з малюнками.

Лабораторна робота № 2

Вивчення глибинно-психологічних феноменів за допомогою психомалюнків(6 год.)

Методичне обладнання: комплекс тематичних психомалюнків; предметні моделі;

білі аркуші А4, олівці, фломастери, фарби.

Зміст лабораторного заняття

Вивчення глибинно-психологічних феноменів за допомогою методики комплексу тематичних психомалюнків. Психологічні захисти. Едіпів комплекс та психологічна імпотенція. Динаміка захисної системи: від слабкості - до сили. Викривлення реальності. Роль первинних лібідних об'єктів у формуванні умовних цінностей. Сутність поняття "Едіпів комплекс", його психоаналітичний зміст. Прояви едіпового комплексу у дітей. Роль первинних лібідних об'єктів у житті людини. Сутність явища психологічної імпотенції та психологічної смерті. Діагностика деструктивних явищ психіки за допомогою психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків.

Лабораторна робота № 3

Вивчення символізації змісту несвідомого у процесі роботи з малюнками та предметними моделями(2 год.)

Методичне обладнання: тематичні психомалюнки, предметні моделі, неавторські малюнки;

білі аркуші А4, олівці, фломастери, фарби.

Зміст лабораторного заняття

Робота з використанням предметних моделей. Особливості роботи з іграшкою в психокорекційній практиці. Застосування психодраматичних прийомів при роботі з предметною моделлю. Механізми символізації змісту несвідомого. Виявлення механізму натяку у малюнковому матеріалі.

Лабораторна робота № 4

Особливості роботи з предметною моделлю (2 год.)

Методичне обладнання: предметні моделі (іграшки, малі скульптурні композиції)

білі аркуші А4, олівці, фломастери, фарби.

Зміст лабораторного заняття

Особливості роботи з використанням предметних моделей. Специфіка роботи з іграшкою в психокорекційній практиці. Застосування психодраматичних прийомів при роботі з предметною моделлю.

Лабораторна робота № 5

Особливості роботи психолога з малюнковим матеріалом

протагоніста (2 год.)

Методичне обладнання: комплекс тематичних психомалюнків, предметні моделі, неавторські малюнки;

білі аркуши А4, олівці, фломастери, фарби.

Зміст лабораторного заняття

Роль діалогу з автором в процесі аналізу малюнків. Психодіагностична спрямованість діалогу з автором під час аналізу малюнків. Побудова діалогу. Аналіз вербальної продукції. Слово, як інструмент вираження несвідомого змісту. Майстерність ведення психодіагностичного діалогу. Психокорекційні властивості діалогу. Специфіка підбору тем для виконання малюнків. Індивідуально-психологічні особливості використання кольору у малюнках. Поглиблення психологічного змісту малюнку завдяки присутності кольору.

Лабораторна робота № 6

Вивчення стосунків у родині з використанням різних прийомів роботи з предметною моделлю та психомалюнків (4 год.)

Методичне обладнання: інструкції по проведенню дослідження за допомогою методики "Малюнок сім'ї", комплекс тематичних психомалюнків, предметні моделі, неавторські малюнки;

білі аркуши А4, олівці, фломастери, фарби.

Зміст лабораторного заняття

Дослідження особливостей роботи з модифікаційними варіантами методики «Малюнок сім'ї». Специфіка роботи з неавторським малюнком як засобом об’єктивації сімейних стосунків протагоніста та їх глибинно-психологічних детермінант. Застосування предметної моделі з метою об’єктивації сімейних стосунків протагоніста. Побудова моделі родини за допомогою предметних моделей.

VI.    Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу Кафедра практичної психології, кандидат психологічних наук, доцент Святенко Ю.О.

VII.   Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

      На вивчення дисципліни відводиться 54 години (2 кредити ЕСТS),лабораторних – 22 год., самостійної роботи студентів – 32 год.

VIII.Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

  1. БехтеревВ.М. Первоначальная эволюция детского рисунка в объективном изучении // БехтеревВ.М. Избранные труды по психологии личности. Т.2. Объективное изучение личности. – С-Пб.: Алетейя, 1999. – С.99 – 150.
  2. Мелик-Пашаев А.А. Выразительная функция цвета в изобразительной деятельности детей //Вопросы психологии. –1975. –№4. – С.108 – 117.
  3. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. – М.: Педагогика, 1981.– 240 с.
  4. Потемкина О.Ф., Потемкина Е.В. Психологический анализ рисунка и текста. – СПб.: Речь, 2005. –524 с.
  5. Практикум по арт-терапии // Под ред А. И. Копытина. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с.

IX.    Метод навчання:

         Інтерактивні методи: мікровикладання, інверсії, емпатії, інциденту; рольовий тренінг; розв׳язування психологічних завдань.

X.      Система оцінювання

         Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань

ХІ.    Реєстрація на навчальну дисципліну

Детальніше...

Терещенко Л.А.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Спецкурс «Особливості роботи практичного психолога з дітьми дошкільного віку»

Кількість кредитів ЕСТS – 2 кредити                                                     VII семестр

  1. I.Основна мета спецкурсу полягає у розкритті психологічної природи творчого навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі, психологічних вимог до особистості вчителя щодо здійснення творчого навчально-виховного процесу; специфіки та особливостей поведінки учнів у різних видах діяльності, особливостей психічного розвитку учнів (молодших школярів, підлітків, юнаків) в умовах здійснення творчого навчально-виховного процесу.
  2. II.Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
  3. III.Завдання дисципліни є усвідомлення студентами творчого характеру педагогічної діяльності; розуміння себе суб’єктом педагогічної діяльності, своїх професійно-значущих якостей; оволодіння механізмами творчої самореалізації в професійній діяльності та шляхами професійного самовдосконалення; набуття знань та практичних умінь для здійснення консультування вчителя щодо організації професійно-педагогічної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на розвиток творчого потенціалу учня.
  4. IV.Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Дисципліна спецкурс «Психологічні особливості побудови творчого навчально-виховного процесу у ЗНЗ» дозволяє набути студентам додаткових фахових компетенцій при опануванні циклу дисциплін професійної підготовки; вивчення спецкурсу сприяє розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців.

Основні знання:

- прийомів i засобів корекцiї i розвитку навчальної дiяльностi та становлення особистостi учня;

- психолого-педагогічних засад побудови навчання як цілісного творчого процесу;

- психологічних вимог до особистості сучасного вчителя.

   Основні уміння:

- видiляти психологiчний аспект педагогiчних явищ i процесiв;

- використовувати знання з метою створення оптимальних умов навчання i виховання учнiв;

- аналiзувати i оцiнювати ефективнiсть педагогiчної діяльності вчителя;

- консультувати вчителя щодо організації професійно-педагогічної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на розвиток творчого потенціалу учня, здійснення постійного професійного самовдосконалення.

  1. V.Короткий зміст дисципліни

Модуль I. Психологія розвитку учня у творчому навчально-виховному процесі

Тема 1. Творча навчальна діяльність – специфічний вид діяльності.Основні характеристики творчої навчальної діяльності, їїпредметний зміст. Система цільових орієнтирів та принципів навчання. Психолого-педагогічні умови навчання. Інтерактивні методи навчання. Їх психологічна сутність. Організація навчання на діагностичній основі. Причини неуспішності в учінні. Шляхи їх подолання.

Тема 2. Вплив навчання як цілісного творчого процесу на психічний розвиток молодшого школяра (підлітка, юнака).Парадигми освіти: об’єктна і суб’єктна. Особистісно–діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу. Особистісно–діяльнісний підхід з позиції педагога. Особистісно–діяльнісний підхід з позиції учня. Психофізіологія навчальних навантажень як передумова творчості учня. Вплив навчання на становлення мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості учня-діяча.

Тема 3. Інтелектуальний та емоційно-вольовий розвиток особистості у творчому навчально - виховному процесі. Інтелект у структурі рис особистості. Умови формування понять. Завдання, спрямовані на розвиток поняттєвого та дивергентного мислення учнів. Поняття про емоції, почуття і переживання. Функції емоцій і почуттів. Роль різних груп емоцій у діяльності учня та вчителя.

Тема 4. Психологічні вимоги до змісту навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Проблеми сучасного суспільства у галузі освіти. Основні компоненти змісту загальної середньої освіти. Структура підручника, принципи побудови. Психологічні вимоги до структурування навчального матеріалу у підручнику.

Модуль II. Психологічна готовністьпрактичного психолога (вчителя) до творчої професійної діяльності

Тема 5. Психологічні вимоги до особистості сучасного психолога (вчителя). Мотиваційна сфера особистості психолога (вчителя): внутрішня та зовнішня мотивація. Пізнавальна сфера: когнітивна, рефлексивна та операційна складові. Соціальна сфера: комунікативна, організаційна та емоційно-вольова складові. Методи діагностики стану розвитку мотиваційної, пізнавальної й соціальної сфер особистості психолога (вчителя). Імідж психолога (вчителя). Шляхи становлення.

Тема 6. Психологічні засади продуктивного спілкування в освітньому процесі.

Зміст поняття продуктивне педагогічне спілкування. Специфіка педагогічного спілкування як єдності функціонально-рольової та особистісно-орієнтованої поведінки вчителя. Структура процесу педагогічного спілкування, характеристика його етапів. Педагогічний такт як міра доцільності педагогічного впливу. Готовність психолога (вчителя) до конструктивної взаємодії з учнем. Барєри педагогічного спілкування. Поняття педагогічний конфлікт, його види, шляхи подолання. Психологічний аналіз уроку у діяльності практичного психолога

Тема 7. Психологічні основи професійного самовдосконалення практичного психолога (вчителя). Особистість психолога (вчителя) як об’єкт професійного самовдосконалення, його сутність, задачі, етапи. Система підвищення кваліфікації та неперервна освіта сучасного педагога та психолога. Поняття про творчу лабораторію вчителя та психолога, шляхи, етапи, технологія створення. Поняття передового педагогічного досвіду. Критерії, технологія вивчення, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду. Система накопичення власного професійного досвіду.

  1. VI.Назва кафедри та викладацький склад, який буде забезпечувати викладання курсу

Кафедра практичної психології Інституту педагогіки і психології; завідувач кафедри, професор Митник О.Я.

  1. VII.Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

На вивчення дисципліни відводиться 72 години (2 кредити ЕСТS), з яких лекційних – 14 год,, семінарських – 14 год., лабораторних – 4 год., індивідуальної роботи – 4 год., самостійної роботи студентів – 36 год.

Дисципліна викладається у VII семестрі.

  1. VIII.Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни
  2. Давыдов В.В.Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика, 1986.
  3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. школа, 1989.
  4. Льюис Д. Тренинг эффективного общения. – М.: Изд-во ЭКСМО –Пресс, 2002 – 224 с.
  5. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. – К.: Наук. думка, 1998.
  6. Мартиненко С. М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи (навчально-методичний посібник) / С. М. Мартиненко // К. : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2010. – 264 с
  7. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. – К.: Вища школа, 1987.
  8. Митник О.Я. Складові іміджу сучасного закладу освіти / О.Я. Митник //Почат. шк. № 7. – С. 51 – 54.
  9. Митник О.Я. Психологія навчання як цілісного творчого процесу / О.Я. Митник // Відкритий урок – 2005. – № 23–24. – С. 34 – 36.
  10. Митник О.Я. Як навчити дитину мистецтва мислення / Олександр Якович Митник. – К.: Початкова школа, 2006. – 104 с.
  11. Навчання у початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і практика / за ред. В.І. Бондаря, упорядкув. О.Я. Митника. – К.:Початкова школа, 2011. – 384 с.
  12. Онищук Л.А. Гуманізація управління загальноосвітньою школою першого ступеня: теорія і практика. – К., 2001. – 328 с.
  13. Психологічні аспекти гуманізації освіти / За ред. Г.О.Балла. – К., Рівне, 1996.
  14. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник / С.О.Сисоєва. – К.: Міленіум, 2006. – 346с.
  15. Формирование учебной деятельности школьников / Под ред. В.В.Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1982.
  1. IX.Методи навчання. Інтерактивні методи: мікровикладання, інверсії, емпатії, інциденту; рольовий тренінг; розв׳язування психологічних завдань.
  2. X.Cистема оцінювання:
    1. XI.Реєстрація на навчальну дисципліну: 25 лютого

Поточний контроль: оцінювання роботи на семінарських та лабораторних заняттях; оцінювання ІНДЗ та 2-х модульних контрольних робіт.

Підсумковий контроль: екзамен уVII семестрі

Детальніше...

Томаржевська І.В.

Анотація навчальної дисципліни

СПЕЦКУРС «ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ»

7 семестр

Кількість кредитів ЄКТС – 2                          

  1. I.Основна мета засвоєння курсу: формування знань і умінь щодо організації та здійснення психодіагностичних досліджень за допомогою проективних технік та методів.
  2. II.Місце навчальної дисциплін в програмі підготовки фахівців спеціальності «практична психологія».

Дисципліна «Проективні методи психодіагностики» дає можливість студентам набути додаткових фахових компетенцій з професійно-орієнтованого циклу підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни – є формування знань і умінь щодо організації та здійснення психодіагностики особистості за допомогою проективних технік.

ІV.     Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даного дисципліни

            Основні знання про:

         -   історію створення, розвитку та застосування проективних методів дослідження              особистості;

       - сучасні концепції проекції в обґрунтуванні проективного методу;

         - загальну характеристику проективних методик, основні класифікації;

         - загальні законономірності інтерпретації малюнкових методів діагностики;

         - специфіку застосування проективних методик в роботі практичного психолога»

            Основні уміння:

     -проводити проективну психодіагностику за допомогою основних проективних методик;

         - забезпечувати процесуальних характер психодіагностики в консультативному та корекційному процесах (діагностична функція);

         - адаптувати психодіагностичний процес до запитів різних сфер суспільної практики (просвітницька функція);

         - практично застосовувати отримані знання і здійснювати психодіагностичний моніторинг та прогнозування.

V.     Короткий зміст дисципліни

            Тема 1. Поняття про проективні методи дослідження особистості. Історія створення проективних методів. Визначення поняття «проективний метод», «проективна техніка». Історія вивчення поняття проекції. Витоки проективної техніки. Принципи основ проективного дослідження особистості за Л.Франклом.

           Тема 2. Загальна характеристика проективних методик. Визначення проекції в психології. Характерні ознаки проективних методик. Особливості проективних методів дослідження особистості. Недоліки проективних методів діагностики за А.Анастазі. Переваги проетивних методів дослідження

           

         Тема 3.Класифікації проективних технік. Принципи класифікацій проективних технік. Класифікація проективних методик за Л.Франклом. Класифікація проективних методик за Л.Бурлачуком.

            Тема 4. Проективні малюнкові методи діагностики. Структурні та формальні ознаки малюнка як об’єкта діагностики та їх інтерпретація: якість ліній, тип ліній, розмір малюнка, розташування малюнка, впорядкованість малюнків, симетрія, стирання, колір в малюнку, деталі, прозорість, спотворення та пропуск деталей, експозиція, штрих та тіні, лінія основи, спостереження за процесом створення малюнка, пост малюнкове опитування.

           Тема 5. Метод малюнку в дитячий психодіагностиці. Етапи нормативного розвитку малюнка. Типологія малюнків дітей різного віку. Вікові особливості зображення людини. Вікові особливості застосування кольору в малюнках. Типові помилки при інтерпретації дитячих малюнків. Основні принципи застосування малюнка в психодіагностиці дітей.

            Тема 6. Етичні норми та принципи психодіагностичного дослідження. Етичні норми для користувачів психодіагностичних методик. Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідження. Вимоги до психолога-користувача психодіагностичних методик.

           Тема 7.Проективна техніка «Малюнок неіснуючої тварини». Призначення та особливості методики «Малюнок неіснуючої тварини» . Діагностичні особливості малюнка «неіснуючої тварини». Категорії аналізу

            Тема 8. Проективна методика «Малюнок сім'ї». Призначення та особливості застосування методики «Малюнок сім'ї». Особливості проведення процедури обстеження. Психологічна інтерпретація. Аналіз структури малюнка. Аналіз особливостей графічних презентацій окремих членів сім'ї. Аналіз процесу малювання. Симптомокомплекси «Кінетичного малюнку сім'ї».

           Тема 9. Методика «Незакінчені речення». Призначення та особливості застосування методики «Незакінчені речення». Особливості проведення процедури обстеження. Психологічна інтерпретація.Аналіз результатів дослідження внутрісімейних стосунків за методикою «Незакінчені речення»

VI.      Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечуватиме викладання курсу

            Кафедра практичної психології , доцент І.В.Томаржевська.

VII.     Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

            На вивчення дисципліни відводиться 90 годин (2 кредити ЄКТС), з яких лекційних - 18 годин, лабораторних – 18 годин, індивідуальної роботи - 15 годин, самостійної роботи студентів - 39 годин.

            Дисципліна викладається у 8 семестрі.

VIII.   Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

  1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.
  2. Беллак Л. О проблемах концепции проекции. Теория апперцептивного искажения// Проективная психология. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – С. 10–29.
  3. Беляускайте Р.Ф. Рисуночные пробы как средство диагностики развития личности ребенка// Детский практический психолог. – 1994. – Январь. – С. 30–34.
  4. Бернc Р.С., Кауфман С.Х. Кинетический рисунок семьи: введение в понимание детей через кинетические рисунки/ Пер. с англ. – М.: Смысл, 2000. – 146 с.
  5. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. – СПб.: Изд-во «Речь», 2000. – 440 с.
  6. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию. – Киев: Ника-Центр, 1997. – 128 с.

     

IX.      Метод навчання: Лекції, практичні заняття із застосуванням інформаційних технологій: тренування по FACS, робота з піктограмами тощо. Консультації (згідно розкладу).

X.        Система оцінювання

            Поточний контроль: оцінювання виконання практичних завдань, 2-х модульних тестових завдань, виконання творчих індивідуальних завдань.

            Підсумковий контроль: екзамен у 7 семестрі

ХІ.      Реєстрація на навчальну дисципліну в деканаті

Детальніше...

.


   

GTranslate  

English French German Italian Portuguese Russian Spanish
   

Авторизація  

   

Всього відвідувань  

3948743
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
510
2284
12242
3137313
55679
68652
3948743

Your IP: 127.0.0.1
Server Time: 2017-11-24 05:25:26
   

Хто на сайті?  

На сайті 83 гостей та відсутні користувачі

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний інститут :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут магістратури, аспіратнути та докторантури :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка :: Інститут управління та економіки освіти
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ